Вони захищали
українську державність
до Дня пам'яті Героїв Крут
“

Їх – юних сміливців, лиш жменька була –

Із серцем зі сталі і духом з граніту.

О, велич летіла у вічність з їх лав

І чин їх навіки став юності міфом.

— Дяченко Михайло «Крути»

Бій під Крутами відбувся 16 (29) січня 1918 р. на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва.
Тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько 400 вояків. Закінчився поразкою українських загонів, які захищали підступи до Києва.до 102-річниці бою під Крутами
Битва не мала вирішального значення у перебігу військових дій, однак завдяки героїзму загону української молоді в українській історії вона стала символом самопожертви і відданості своєму народові.
29 героїв української землі були замордовані та розстріляні, більшовики не дозволили місцевим селянам поховати загиблих. Бійці, яким вдалося врятуватись, вночі розібрали залізничну колію і все-таки на кілька днів затримали наступ Червоної армії.


19 березня 1918 року, після звільнення території України від більшовиків, за розпорядженням українського уряду у Києві на Аскольдовій могилі відбувся урочистий похорон полеглих у бою. У радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано.
Сьогодні на місці героїчного бою українських студентів і на могилі молодих патріотів встановлено пам’ятні знаки.

Особливості битви під Крутами, які виділили її з-поміж інших військових конфліктів того часу та звернули увагу громадськості на неї:

Участь у битві студентів, які не мали попереднього військового досвіду (116 бійців Студентської сотні)


Величезна чисельна перевага більшовицького війська (500—600 воїнів під командуванням А. Гончаренка і до 6 тисяч воїнів під командуванням М. Муравйова)


Великі втрати української сторони, а також те, що військам Муравйова все-таки вдалось затримати і виграти час для підписання Брестської угоди.



5 фактів про Героїв Крут

  • поряд з курсантами військової школи участь у бою приймали звичайні школярі гімназисти 7-10 класів віком від 14 років
  • фактично герої Крут участь в бою не брали. Студентський курінь було поділено на чотири чоти (взводи) по 28—30 людей. Три з них зайняли позиції в окопах, четверта, що складалася з наймолодших та тих, хто не вмів стріляти, перебувала у резерві. І саме цю четверту чоту яка і не стріляла, і не вміла стріляти у повному складі і розстріляли
  • цю четверту чоту яка не вміла стріляти і яка повністю складалась з гімназистів та студентів першокурсників, залишили в резерві, щоб вони не приймали участі в бою і залишились живі
  • відступаючи у сутінках, ця четверта чота втратила орієнтир та вийшла прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з більшовицького боку (близько 300 осіб), наказав всіх розстріляти, хоча студенти, школярі та гімназисти не приймали участі в бою і їм було по 14—17 років
  • за свідченнями очевидців, над 27-ю студентами спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів

Важливі акценти

Бій під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу;


Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;


Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці


Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (відповідно до Брестського договору) звільнили від більшовиків практично всю Україну;


Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива;


Сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.

“

Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-«большевицька» грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані.

В цей час Українська фракція центру Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею.

Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим…

Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі!

Записуйтесь до «Куреня Січових Стрільців», який формується з студентів Університету св. Володимира та Українського Народного Університету, звідки, мабуть, ми будемо розподілені серед декотрих українських військових частин, для піднесення культурно-національної свідомості та відваги…

— Звернення до українського студентства. Нова Рада. 1918. 11 січня

Учасники бою під Крутами
Посилання

Корисні Інтернет-ресурси

Спецпроект "Бій під Крутами. 100 років". Збройне протистояння між Україною та більшовицькою Росією

Історична драма Олексія Шапарєва «КРУТИ 1918»
віртуальна книжкова виставка
Бій під Крутами
Детальніше
Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2023

This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website
How to remove this block?About platformSubmit a complaint