СУВОРІ УРОКИ ЧОРНОБИЛЯ

СУВОРІ УРОКИ ЧОРНОБИЛЯ
26 апреля 1986 г. в 01 час. 25 мин. в помещении 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС при подготовке его к плановому среднему ремонту произошел взрыв с последующим пожаром, который вскоре был ликвидирован
інформував про аварію на Чорнобильській АЕС 28 квітня 1986-го голова КГБ УРСР Степан Муха першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького.
Будівництво Чорнобильської атомної станції було розпочато в 1970 році за затвердженим Радою міністрів СРСР планом. Нова станція з проектною генерованою потужністю 6000 МВт повинна була компенсувати дефіцит електроенергії в Центральному районі Об'єднаної енергосистеми півдня СРСР.

Паралельно з будівництвом атомної станції велося спорудження міста енергетиків - Прип'яті. Це було одне з наймолодших радянських міст (середній вік жителів становив 27 років).

АЕС розташована на відстані 2 км від міста Прип'яті, збудованого паралельно зі станцією. На момент відкриття станції Прип'ять ще не побудували. Тому АЕС назвали на честь найближчого великого міста – Чорнобиля, яке знаходиться приблизно в 10 кілометрах від станції, тодішнім районним центром цієї місцевості. Так назва міста увійшло в історію як символ трагедії.

Станом на початок 1986 року ЧАЕС була найпотужнішою атомною електростанцією європейської частини СРСР.


Прип'ять до аварії на ЧАЕС

26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.
ЧОРНОБИЛЬ – 30 років після катастрофи

Впродовж декількох годин після руйнування 4-го енергоблока пожежним і персоналу ЧАЕС вдалося ліквідувати численні вогнища займань, що запобігло загрозі поширення пожежі на інші енергоблоки. Відразу після аварії були зупинені спочатку 3-й енергоблок, що знаходиться у одній будівлі з 4-м, а потім 1-й і 2-й енергоблоки.

Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації. У результаті радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів.

Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Усі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії.
Ті, що першими увійшли в атомне полум`я…

Одразу після аварії було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій. Навіть після того, як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору.


Тим часом поки рятувальні служби боролися з безпосередніми наслідками катастрофи, решта населення ще й не здогадувались, наскільки страшна трагедія відбулася зовсім неподалік. Уряд СРСР старанно приховував аварію. Ніхто не організовував термінової евакуації, людей навпаки закликали не хвилюватися і продовжувати своє звичне життя, так ніби нічого й не трапилося.



СРСР офіційно визнав факт вибуху тільки ввечері 28 квітня, коли радіоактивна хмара досягла Швеції. При цьому евакуація жителів Прип'яті почалася ввечері 27 квітня, через 15 годин після аварії.

Було евакуйоване місто Прип'ять, а також населення 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Всього протягом травня 1986 року з 188 населених пунктів у 30-кілометровій зоні відчуження навколо станції були відселені близько 116 тис. осіб (за іншими даними - близько 350 тис.).
Повідомлення про евакуацію міста Прип'ять
За результатами розслідування міжнародної консультативної групи INSAG, аварія на ЧАЕС була пов'язана з цілим комплексом причин, серед яких такі чинники:

  • Початковий проект реактора не відповідав нормам безпеки і мав небезпечні особливості в конструкції;
  • Неякісний регламент з експлуатації, особливо в розділі безпеки;
  • Неможливість сполучення між персоналом за особливостями техніки безпеки, персонал був недостатньо кваліфікований в цій сфері
  • Порушення існуючих інструкцій і халатне ставлення до систем запобігання з боку персоналу в ході проведення випробувань.
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС мали катастрофічний масштаб. Радіоактивне зараження поширилося на близько 200 тис.кв. км земель, 70% з яких - території України, Білорусі та Росії.


Я щоразу думаю про те, що головного і найстрашнішого ізотопа, що вилетів із горла реактора, немає у таблиці Менделєєва. Це брехня–86


народний депутат СРСР Алла Ярошинська
Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році руїни 4-го енергоблоку були закриті від навколишнього світу об'єктом «Укриття».

Об'єкт «Укриття» не відповідав правилам і нормам проектування, будівництва, введення в експлуатацію і експлуатації не тільки ядерних установок чи об'єктів для поводження з радіоактивними відходами, а й звичайних промислових споруд. Його будівельні конструкції не відповідали вимогам нормативно-технічних документів з безпеки в частині структурної цілісності та надійності і мали невизначений строк експлуатації.

Результати досліджень показали, що істотне зменшення небезпеки «Укриття» можливо лише у результаті будівництва над об'єктом нової захисної споруди — нового безпечного конфайнменту.

«Конфайнмент — захисна споруда, що включає в себе комплекс технологічного обладнання для вилучення із зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС матеріалів, які містять ядерне паливо, поводження з радіоактивними відходами та інші системи, призначена для здійснення діяльності з перетворення цього енергоблока на екологічно безпечну систему та забезпечення безпеки персоналу, населення і довкілля», — закон України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему».

Згідно з концептуальним проектом, до складу НБК входить:
1. Основна споруда, яка включає арочну конструкцію, проліт якої в напрямі північ-південь складає 257 м, висота 108 м, довжина 162 м, фундаменти, західну і східну торцеві стіни, необхідні забезпечуючі та допоміжні системи;
2. Технологічний корпус, який включає ділянки дезактивації, фрагментації і упакування, саншлюзи, майстерні та інші технологічні приміщення;
3. Допоміжні споруди.

10 серпня 2007 року укладений контракт на будівництво нового безпечного конфайнмента між ДСП «Чорнобильська АЕС» і міжнародним консорціумом NOVARKA.





Віртуальна фото-книжкова експозиція
«Пам'ять про зранений край»
до дня пам'яті Чорнобильської катастрофи

Детальніше
Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2020
Укладач та дизайн: провідний бібліограф Вікторія Щабельник
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website