Перша Конституція України - Конституція Пилипа Орлика 1710 року
до 310-річчя прийняття
Перша Конституція України - Конституція Пилипа Орлика 1710 року
до 310-річчя прийняття
Пилип Орлик (1672—1742) — державний діяч і дипломат, генеральний писар у 1706—1710 рр., гетьман Війська Запорозького в 1710—1742 рр. у вигнанні. Походив з роду литовської шляхти, який мав чеське коріння. Високий рівень освіченості, здобутий у Віленському єзуїтському та Київському колегіумах, забезпечив Орлику швидке просування сходинками канцелярської кар'єри:
1698 р. він стає кафедральним писарем Київської митрополії,
1700 р. — писарем Генеральної військової канцелярії,
1706 р. — генеральним писарем. Входячи до найближчого оточення Івана Мазепи, Орлик належав до числа його повірених («конфідентів»), виконуючи обов'язки особистого секретаря. Через його руки проходило таємне листування гетьмана з Карлом ХІІ, польським королем Станіславом Лещинським, польськими магнатами та російськими можновладцями. Після Полтавської поразки разом із Мазепою і Карлом ХІІ виїхав у Бендери.
У квітні 1710 р. був обраний гетьманом Війська Запорозького замість померлого Мазепи. Після елекції між новообраним гетьманом та старшиною було укладено політичну угоду, що окреслювала основні засади організації влади в козацькій державі — «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького». У своєму прагненні звільнити Гетьманщину від російського панування Орлик спирався на підтримку Швеції, Туреччини та Кримського ханства. 1712 р. він звертається з відкритим маніфестом до європейських володарів, пишучи, що «козацька нація, що стогне під тиранським ярмом Москви, прагне лише того, щоб домогтися своєї волі». У 1714 р. залишає Бендери й перебирається до Швеції, але смерть його чільного союзника — Карла ХІІ в 1718 р. — змушує шукати сприяння інших держав. Останні роки свого життя наполегливо працював над витворенням широкої антиросійської коаліції, розраховуючи на підтримку Туреччини, а також прихильного до нього Станіслава Лещинського і французького двору.
Точна дата смерті невідома. Найімовірніше, помер у Яссах в 1742 р.


Природним правом є визволятися від гноблення і трудитися, аби повернути те, що несправедливістю та переважною силою було забрано.
Пилип Орлик
Факти про Пилипа Орлика
За походженням, Пилип Орлик був литвином (білорусом). Народився майбутній гетьман також на території сучасної Білорусі, у селі Косута.

Батько Пилипа служив у війську короля Речі Посполитої, був католиком. Мати — православною, тому сина охрестили за східнохристиянським обрядом.

Юний Пилип Орлик демонстрував неабиякі здібності до навчання. Він відмінно володів ораторським мистецтвом, мав талант до поезії, полюбляв літературу та філософію.

Орлик був справжнім поліглотом: знав українську, церковнослов'янську, польську, італійську, болгарську та деякі інші мови.

Політичну кар'єру у Війську Запорізькому Орлик почав як старший військовий канцелярист та заступник головного писаря.

Він — один із найбільших соратників гетьмана Івана Мазепи. До речі, цікавою є й візуальна схожість цих двох постатей: досить лише порівняти портрети обох діячів.

Орлик — перший український політичний емігрант. Оскільки він підтримував політику Мазепи, після його поразки у війні на боці Швеції, Орлик та ще приблизно 50 соратників покинули Україну, перебравшись до міста Бендери (Молдова).

Конституція, створена Пилипом Орликом, була своєрідною спробою вгамувати суперечки між козаками та гетьманом. Завдяки їй Орлик вважається одним із перших політиків, які намагалися оформити своєрідну угоду між народом та владними гілками.

Орлик — перший гетьман України у вигнанні. Його обрали гетьманом козаки, які емігрували разом із ним після поразки в битві під Полтавою.

Усе своє життя Пилип Орлик був справжнім борцем із корупцією — жорстко засуджував це явище та вважав його неприпустимим. 6 статей Конституції, написаної ним, присвячені саме боротьбі з корупцією.

Пилип Орлик, один із небагатьох у той час, підтримував ідею незалежної України. Це при тому, що діяч народився й помер за межами держави.

Поетичний доробок Орлика теж по-справжньому вражає. Діяч залишив по собі такі книжки: «Прогностик щасливий», «Алкід Руський», «Гіппомен Сарматський» та безліч листів.

Детальніше

Перша українська конституція

Перша українська конституція

«Пакти й Конституції», написані гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом та його сподвижниками Г.Герциком, А.Войнаровським, прийняті 5 квітня 1710 року у Бендерах, і є першою українсь­кою Конституцією в сучасному її розумінні. «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» складені як угода між гетьманом та Військом Запорозьким (народом України), що було характерним для західноєвропейської традиції і відрізнялося від ідей східного патримоніалізму.
Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.

Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається зі вступної частини та 16 статей. За оцінкою істориків вона є однією з перших європейських конституцій нового часу.

Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання. Повна назва документа — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». Сучасна поширена назва походить від скороченої латинської назви — Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis (Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького).

У тексті документа її автори називають Українську державу Україною, Малою Руссю, Військом Запорозьким.

Вступна частина викладала історію українського народу та Війська Запорозького:

- Україна втратила свою незалежність у боротьбі з Польщею;

- Б. Хмельницький відновив незалежність;

- Московське царство порушило взяті на себе зобов'язання щодо України, тому Військо Запорозьке змушене відстоювати права українців збройним шляхом;

- І. Мазепа був захисником інтересів України, Карл XII - "покровитель і протектор України".

Основний зміст Конституції:

  • Україна - суверенна держава під протекторатом Швеції;
  • державною релігією є православ'я;
  • територія України складається з Чернігівського, Київського та Брацлавського воєводств;
  • влада поділяється на 3 гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна старшина) та судову (Генеральний суд);
Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6). Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.

Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження було значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.

  • уряди полковників і сотників є виборними;
  • передбачався соціальний захист козацьких удів та сиріт, які звільнялися від податків та повинностей.
Таким чином, Конституція П. Орлика змальовує парламентську республіку.


Договори і постанови прав і свобод військових між Ясновельможним Його Милості паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і між генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорізьким з повною згодою з обох сторін

Затверджені при вільному обранні формальною присягою від того ж Ясновельможного Гетьмана
Підтверджені 5 квітня 1710 року від Різдва Христового


Детальніше
Вшанування пам'яті
Монета присвячена представникові українського шляхетського роду, сподвижнику Івана Мазепи, який став гетьманом у вигнанні — Пилипу Орлику (1672–1742 рр.), автору першої української конституції «Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорозького…» (1710), яка є історичною пам'яткою політично-правової думки України початку XVIII ст., що регламентувала основні питання державного будівництва в Україні.

На аверсі монети зображено загальну для цієї серії композицію, що втілює ідею соборності України: малий Державний Герб України підтримують гербові фігури архістратига Михаїла і коронованого лева — символи міст Києва і Львова, стилізовані написи: УКРАЇНА, 2002, 10, ГРИВЕНЬ, логотип Монетного двору, а також позначення металу, його проби — Ag 925 та вага в чистоті — 31,1.
На реверсі монети в намистовому колі в центрі зображено Пилипа Орлика, який стоїть в оточенні козаків-соратників, піднявши праву руку та тримаючи в лівій руці розгорнутий свиток «Пакти та конституції…». Між зовнішнім кантом монети і намистовим колом угорі розміщено стилізований напис «ПИЛИП ОРЛИК», унизу ліворуч — роки життя 1672−1742.

Автори: ескізів — Олександр Івахненко; моделей — Анджей Новаковськи, Володимир Демяненко.

Монета на честь Пилипа Орлика
Монета продовжує серію Національного банку України «Герої козацької доби». Матеріал виготовлення: срібло.
Гетьман Пилип Орлик: пишемо історію

книги з фонду наукової бібліотеки
Гетьман України Пилип Орлик і його Конституція 1710 року
Список літератури
Чухліб, Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663-1713) : науков. видан. / Т. В. Чухліб ; НАН України, Інститут історії України, НДІ українського козацтва. - Київ : Вид. Дім "Києво-Могилян. акад.", 2004. - 285 с.
Діяльність знаних володарів гетьманської булави, які діяли на Правобережній країні у 60-х роках XVII – на початку XVIII ст., розкривається у контексті загальноєвропейської історії.

Гетьмани України : навч. посіб. / уклад. В. П. Товстий. - Харків : Промінь, 2006. - 248 с.
Книга розповідає про минуле нашої рідної України, про народження козаччини, боротьбу запорозьких козаків і ворогами українського народу. Книга присвячена тим, хто з сивої давнини боровся за незалежність України — людям, які вражають своїм сильним духом. Вони усім єством вболівали за долю Батьківщини, боролися за об'єднання Правобережної і Лівобережної України. Читач дізнається, як Україна крок за кроком йшла до своєї незалежності.
"Пакти і Конституції" Української козацької держави : до 300-річчя укладення / відп. ред. В. А. Смолій ; упоряд.: М. С. Трофимук, Т. В. Чухліб. – Вид. факсим. – Львів : Світ, 2011. – 440 с.
У виданні відтворено тексти оригіналу та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», укладених 1710 р. під Бендерами між обраним на гетьманську булаву Пилипом Орликом, з одного боку, та генеральною старшиною і козацтвом – з іншого; наведено переклади їх текстів українською, англійською, німецькою, польською, російською та французькою мовами. Публікація цієї визначної пам'ятки вітчизняної політико-правової думки раннього нового часу супроводжується археографічною передмовою, лінгвістичним аналізом, науковим коментарем, а також репринтним відтворенням спеціального дослідження Миколи Василенка (1929), у якому міститься ґрунтовний історико-юридичний аналіз джерела.
Потоцький В. П. Хто є хто в українській історії / В. П. Потоцький. – Харків : Школа, 2010. – 160 с.
Ця книга є збіркою стислих описів життя відомих діячів української історії, котрі багато в чому визначали її хід. Більшість із них — державні лідери, вожді національно-визвольного руху і полководці. Автори постаралися викласти біографічні відомості максимально неупереджено, надавши читачеві можливість самостійно оцінити роль цих людей у вітчизняній історії. Прагнучи залишитися об'єктивними, автори також торкнулися найбільш цікавих, загадкових і легендарних сторінок із життя цих людей. Ця книга розрахована на широке коло читачів. Довідковий матеріал та ілюстрації, які в ній містяться, будуть корисні всім, хто цікавиться історією України та її народу.
Слабошпицький М. Ф. З голосу нашої Кліо : події і люди укр. історії / М.Ф. Слабошпицький. – Київ : Махаон, 2003. – 224 c.
У книжці розповідається про складні й драматичні періоди української історії, подано біографічні ескізи про видатних синів і доньок українського народу. Книжка охоплює період від часів зародження першої української держави - Київської Русі аж до зруйнування московськими царями Запорозької Січі.
Україна : хронологія розвитку. – Київ : Кріон, 2009. – Т. 4 : На порозі Нового часу. Від Люблінської унії до кінця XVIII століття. – 864 c.
Науково-популярне видання, яке в хронологічної послідовності висвітлює історичний розвиток України від часів укладення Люблінської унії 1569 р. і входження переважної частини українських земель до складу Речі Посполітої - до кінця XVIII ст.
Українське козацтво / авт.-уклад. Б. Черкас ; пер. з лит. В. Журба. – Київ : Балтія Друк, 2015. – 200 с.
Видання присвячено періоду формування і виходу на політичні обрії Європи українського козацтва, яке зародилося як військовий промисел в інтересах тих держав, які займали українські землі або вважали їх об'єктом свого впливу, але з часом, по суті, перейняло національні традиції державотворення, що перервалися після сходження з історичної сцени Київського і Галицько-Волинського князівств.
Шевчук В. О. Козацька держава : етюди до історії укр. державотворення / В. О. Шевчук. – Київ : Абрис, 1995. – 392 c.
Книга відомого українського письменника та історика розповідає про становлення, розвиток та загибель Козацької української держави, створеної гетьманом Богданом Хмельницьким, яка проіснувала на нашій землі більше століття. Автор використовує великий літературний і документальний матеріал, досліджує процес становлення української самосвідомості.

Якимович Б. З. Україна та українці: події далекі і близькі : вибр. пр. / Б. Якимович. – Львів, 2014. – С. 173, 175–178, 380, 513, 549.
До збірника вибраних праць відомого історика Богдана Зіновійовича Якимовича увійшли наукові та науково-популярні статті З історії України, української воєнної та військової історії, національної символіки, вексилології, франкознавства та чайковськіяни, культурології, термінології, вибрані рецензії, доповіді, відгуки, виступи, які охоплюють 1972-2012 рр.
Конституція Української Гетьманської держави / Українська Правнича Фундація, Ін-т неолатиністики Лівів. Богослов. акад. ; пер. укр. мовою, приміт., М. С. Трофимчук. - Львів ; Київ : Право, 1997. - 159 с.
Подарункове вдання автора і упорядника серії праць, присвячених політичній діяльності та літературній творчості гетьмана Пилипа Орлика.
Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика 1710 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, 1991-2001. Конституція України. Історичні матеріали. Хроніка прийняття Конституції України 1996 р. [Електронний ресурс]. - Київ : Упр. комп. систем Апарату Верхов. Ради України, 2001. - 1 CD-ROM
Перший переклад «Договорів і Постановлень…», зроблений Мирославом Трофимуком, був оформлений та виданий як книга для дітей «Веселкою» у 1994 році. Покликане пробуджувати свідомість маленьких читачів, видання здобуло популярність і серед дорослих.

Орлик П. Угода й Конституція; Присяга гетьмана Орлика; Маніфест гетьмана Пилипа Орлика від 4 квітня 1712 р.; Вивід прав України / Пилип Орлик // Тисяча років української суспільно політичної думки. Т. 4, кн. 1. (Перша третина ХVIII ст.). – Київ, 2001. – С. 201–213; 237–239; 241–245.
Від редактора: «Незмінним для різних народів в усі часи й епохи було прагнення увічнити і донести до нащадків свою історію. Східні історичні аннали, античні грецькі та римські хроніки, давньоруські (праукраїнські) літописи творять прадавню традицію передачі та осмислення історії і забезпечують спадкоємність історичної інформації. Життєпис кожного народу — неповторний вияв його дії та духу, що знаходить відображення у суспільно-політичних, філософських, культурологічних писаннях певної нації протягом віків».
Історія вчень про право і державу : хрестоматія / авт.-уклад. Г. Г. Демиденко ; заг. ред. О. В. Петришин. – 6-те вид., допов. і змін. – Харків : Право, 2014. – 928 с.
У курсі лекцій викладені основні доктрини про право і державу Давнього світу, Середньовіччя, Нового й Новітнього часу, показані зародження й розвиток політико-правових ідей у Древній Індії, Китаї, Греції, Римі, країнах Західної Європи, а також в Україні і Росії. Особливу увагу приділено розвитку політико- правових знань у ХІХ і ХХ вв. – теорії правової держави, характеристиці різних шкіл права, напрямів державно-правової думки.
Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська // Конституції і конституційні акти України: історія і сучасність. – Київ, 2001. – С. 8–30.
У збірнику вміщено у хронологічного порядку тексти чинної Конституції України та усіх інших українських конституцій та найважливіших актів конституційного характеру.

Апанович О. М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі / О. М. Апанович. – Київ : Либідь, 1993. – 288 c.
Ця книжка розповідає про видатних діячів України XVII–XVIII ст.: полководця, державного діяча, дипломата Петра Сагайдачного, трагічну постать української історії — гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського та ін. Дотримуючись історичної істини, авторка висвітлює їхні життя та діяльність, конструктивний внесок в історичний процес не тільки України, а й Європи в цілому.
Коляда І. Пилип Орлик / І. Коляда, С. Коляда, О. Кирієнко ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2019. – 121 с. – (Знамениті українці).
Пилип Степанович Орлик (1672—1742) — військовий і політичний діяч, дипломат, гетьман України в еміграції, сподвижник І. Мазепи і продовжувач його справи у боротьбі за державний суверенітет Гетьманщини. Автор «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Він став символом нескореності й боротьби за волю свого народу. Навряд чи якась національна справа мала такого освіченого, талановитого й вірного її представника, як Пилип Орлик. Діяльність гетьмана, безперечно, становить одну з найважливіших сторінок державної та військової історії України.
Державне будівництво та місцеве самоврядування. Вип. 11. – Харків : Право, 2006. – 246 с.

Зі змісту:

Політико-правове значення Конституції Пилипа Орлика для розвитку українського конституціоналізму / Ю. Тодика. – C. 3–9;

Конституція Пилипа Орлика 1710 року / М. Страхов. – C. 10–17;

Пилип Орлик – гетьман в еміграції / В. Гончаренко. – C. 18–24;

Особливості форми правління козацької держави за Конституцією Пилипа Орлика / С. Серьогіна. – C. 25–36;

Принципи формування органів публічної влади за Конституцією Пилипа Орлика / Г. Демиденко. – C. 37–44;

Про представницькі органи державної влади та місцевого самоврядування за Конституцією Пилипа Орлика / В. Єрмолаєв. – C. 45–54;

Механізм народовладдя згідно з Конституцією Пилипа Орлика / О. Тодика. – C. 55–60;

Політико-правові ідеї Конституції Пилипа Орлика і сучасна українська Конституція / М. Окладна, М. Киян. – С. 61–68;

Політико-психологічні аспекти Конституції Пилипа Орлика / О. Сахань. – C. 96–107;

Від Конституції Пилипа Орлика до конституційних засад правового господарського порядку / Д. Задихайло. – C. 140–150;

Питання організації фінансової системи України в Конституції Пилипа Орлика 1710 року / М. Шевердін. – C. 151–155;

Принципи устрою Війська Запорозького за Конституцією Пилипа Орлика / В. Александров. – C. 156–164;

Основи митної справи України за Конституцією Пилипа Орлика 1710 року / І. Сорокун. – C. 231–233;

Питання боротьби з корупцією у Конституції Пилипа Орлика 1710 року / Т. Шахматова. – C. 236–237.
Корогод Г. І. Перша Конституція України. Пилип Орлик і його діяльність в еміграції : навч. посіб. / Г. І. Корогод, В. П. Гробова. – 2-гевид., допов. – Суми : Унів. кн., 2011. – 128 с.
У посібнику розглянуті питання виникнення першої української політичної еміграції, появи Конституції України 1710 року, а також намагання Пилипа Орлика створити коаліцію європейських держав з метою звільнення України з-під впливу Росії.


Історія держави і права України : підручник / В. Д. Гончаренко [та ін.] ; за ред. В. Д. Гончаренка ; М-во освіти і науки України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - 2-ге вид. перероб. і допов. - Харків : Право, 2019. - 552 с.
Історія держави і права України дуже пов'язана з історією України, яка висвітлює історичне минуле нашого народу, зокрема, розвиток його культури, економіки, науки, соціальних, ідеологічних і політичних явищ та процесів. Не беручи до уваги те, що ці навчальні дисципліни обидві вивчають українську історію, історія держави і права України зберігає свою особливість. Пояснює ться це з тим, що предмет останньої становлять такі чітко окреслені явища, як право та держава. Всі інші феномени у їх історичному контексті, такі як економіка, соціум, релігія, культура та ін., вивчаються історією України та є основою для аналізу відповідних державно-правових процесів в рамках історії держави і права України.
Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2020
Укладач та дизайн: провідний бібліограф Вікторія Щабельник
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website